Учнівське самоврядування

Статут Українського

 дитячо – юнацького козацького товариства

 ім. Петра Сагайдачного

Загальні положення

1. Козацьке товариство є громадським, створеним на добровільних засадах, самодіяльними об’єднанням дітей, підлітків та дорослих.
2. У своїй діяльності Козацьке товариство керується Конституцією України, чинним законодавством та цим Статутом
3. Товариство взаємодіє з Державними органами, громадськими об’єднаннями, трудовими колективами, які додержуються демократичних та гуманістичних принципів, тісно співпрацює з батьками дітей і підлітків.
4. Основною метою діяльності Козацького товариства є захист прав та інтересів своїх членів, об’єднання зусиль для добрих і корисних справ, розвитку здібностей підростаючого покоління.
5. Товариство здійснює свою діяльність в межах України.

Діяльність

1. Козацьке товариство виступає проти політизації дитинства, будь-якої монополії у дитячому русі, за співробітництво на засадах партнерства з усіма гуманістичними об’єднаннями, як на Україні, так і за її межами, якщо їхня діяльність не суперечить статутними завданнями товариства та чинному законодавству.
2. Для виконання статних завдань у встановленому чинним законодавством України порядку Козацьке товариство може вести виховну, освітю, оздоровчу, спорвивну, культурну, інформаційно-видавничу та благодійну діяльність.

                                                           Мета і основні завдання Козацького товариства

1. Метою діяльності Козацького товариства є сприяння вихованню національно свідомих, інтелектуально, духовно та фізично розвинутих громадян України на традиціях українського козацтва, засадах християнської моралі, захисту законних спільних інтересів всіх членів.
2. Завданням Козацького товариства є:

-виховання у дітей та юнацтва національної, історичної свідомості, громадянської позиції, патрітизму, готовності захищати Батьківщину, любов до рідного краю шляхом опанування  козацької духовної та культурної спадщини;

-виховання у дітей та юнацтва християнської моралі;

-залучення дітей та юнацтва до краєзнавчої діяльності, поширення та пропаганди козацьких звичаїв та традицій;

-вивчення, охорона та відновлення пам’яток української історії і культури;

-залучення дітей та юнацтва до самовдосколення, занять прикладним туризмом, фізкультурою;

-організація та спілкування дітей та юнацтва різних країн.

Члени Козацького товариства

1. Членами Товариства можуть бути діти, підлітки і дорослі, незалежно від національності, соціального походження.
2. Діяльність у Козацькому товаристві віком не обмежується.
3. Члени Козацького товариства мають право:

• брати участь у зборах, засіданнях виборних органів товариства, при обговоренні питання про його діяльність;
• обирати і бути обраним в органи самоврядування
• отримувати інформацію про діяльність Козацького товариства, відповідні з приводу своїх звернень такритичних зауважень;
• захищати свою позицію при вирішенні будь- якого питання в своїй організації;
• входити до складу громадських об’єднань, діяльність яких не суперечить чинному законодавству;
• вносити пропозиції з метою покращення роботи Козацького товариства.

4. Член Козацького товариства зобов’язаний:

• дотримуватись вимог статут;
• піклування про поповнення своєї організації
• бути гідним звання члена Козацького товариства

Символи Козацького Товариства

1. Символами Козацького Товариства є:

- Прапор Козацького Товариства

- Герб Козацького Товариства

- Державний Гімн України

2. Прапор Козацького Товариства – стяг малинового кольору, у верхній частині якого на чотирикутнику білого кольору є стилізоване зображення Запорізького козака.

3. Герб Козацького Товариства – стилізоване зображення козака на білому фоні.

4. Кожний курінь має свою відзнаку – малий прапор, вигляд якого пропонують збори куреня, а затверджує Старшинська Рада

                                                        Радники шкільного козацького товариства:

Жарій О. П. – головний радник шкільного козацького товариства.

Федорова А.П. - радник з краєзнавства та туризму.

Рувінський В.Г. – радник з патріотичної та культурно-масової роботи.

Члени старшинської ради ім. Петра Сагайдачного:

1. Головний отаман –  Бровченко Яна ( 9 клас)
2. Писар – статист –  Пахомова Христина (6 клас)
3. Відповідальний за прес – центр – Дальчук Ольга (7 клас)
4. Відповідальний за навчання – Кіргізова Карина ( 6 клас)
5. Відповідальний за дисципліну і порядок – Бондар Андрій  ( 5 клас)
6. Відповідальний за господарчі питання – Скуділова Катерина  (8 клас)
7. Відповідальний за організацію дозвілля - Черкас Валерія  (9 клас)  

Біографія гетьмана Петра Сагайдачного

(рік народження невідомий-

 помер 22 квітня 1622 року)

Петро Конашевич-Сагайдачний був за походженням шляхтич із Самбірського повіту в Галичині. В дитинстві батько віддав його для навчання до Острозької Академії, де  Петро навчався 8 років.

Наприкінці ХVI - початку  XVII століття Сагайдачний став Запорозьким козаком. На Запорожжі виявилися його найкращі якості: сміливість, військові та адміністративні здібності, розсудливість, висока культура. Він був організатором морських походів у межі кримського ханства й Османської імперії, походи на Очаків, Перекоп, Синоп, Кафу.

На Січі Сагайдачний вибирався обозним кошовим отаманом. В 1616 році він був обраний гетьманом. В період гетьманування Сагайдачного була впроваджена сувора дисципліна, окремі козацькі загони перетворилися на війська.

У1618 році король Сигізмунд ІІІ віддав реєстровим козакам гетьмана Сагайдачного йти на виручку королевичу Владиславу, який у поході на Москву опинився у скрутному становищі. Погодившись, Сагайдачний поставив умови: розширити права українського народу й припинити утиски православних. 20-титисячне козацьке військо Сагайдачного, підступивши до Москви, з’єдналося з військом

королевича. Гетьман стояв біля Арбатських воріт, проте Москву не штурмував. Повернувши на Калугу, козаки пішли на Київ. Причини таких дій Сагайдачного невідомі.

Повернувшись у Київ, Сагайдачний разом з усім Військом Запорозьким вступив до Київського братства.

Цей крок означав, що гетьман поширює свій титул на всю козацьку Україну та бере під захист усе православне населення.

У липні 1620 року козаки під проводом Сагайдачного на 200-х човнах здійснили морський похід на Стамбул, здобули Варну.

У 1621 році 160-титисячне турецьке та 100-тисячне татарське військо, очолюване молодим султаном Османом ІІ, виступило проти Речі Посполитої, до складу якої входили українські землі. Під загрозою смертельної небезпеки польській король звернувся до козаків за допомогою. П.Сагайдачний з 40-тисячним військом вирушив до міста-фортеці Хотин на з’єднання  з польським військом. На протязі вересня 1621 року відбулася найжорстокіша битва під Хотином, де козаки, підтримані поляками, дали належну відсіч турецько-татарському війську.

У цих же боях гетьман Сагайдачний отримав численні поранення. Сучасники свідчать, що додому він повертався на возі в супроводі королівського лікаря.

22 квітня 1622 року легендарний гетьман Петро Сагайдачний помер у Києві. Власне майно він заповів поділити на 3 частини: дружині й двом братським школам (Київській та Львівській).Поховали його у Богоявленській церкві братського монастиря.

Ім’я гетьмана Петра Сагайдачного стоїть в одному ряду з найвидатнішими постатями українського народу.   

Січовий звичай

1. Козаку найперше - честь.
2. Січовик гартує дух і тіло.
3. Січовик допомагає ближньому.
4. Січовик побратим іншим січовикам.
5. Січовик чинить по-лицарські.
6. Січовик - друг природи.
7. Січовик слухає батьків, своїх провідників та наставників.
8. Січовик – життєлюб.
9. Січовик ощадливий.

10. Січовик чистий думкою, словом і вчинком.

Внесення змін до Статуту Козацького товариства

1.Зміни до Статуту Товариства вносяться Радою, якщо за них проголосувало щонайменше дві третини її учасників.

2.Пропозиції щодо внесення змін до Статуту виносяться на розгляд  Ради Козацькою Старшиною після офіційного повідомлення про них усіх осередків Козацького Товариства.

Організаційна будова та керівні органи

1. Первинним осередком Козацького товариства є курінь, що об’єднує учнів класу.
2. Курінь ділиться на чати.
3. У своїй діяльності осередки Козацького товариства керуються цим Статутом і своїми статутами, погодженими з Козацькою Старшиною.
4. Курені та чати щороку звітують про свою діяльність.
5. Вищим представницьким керівним органом Товариства є Козацька Рада.
6. Козацька Рада скликається Старшиною не рідше 2 рази на рік.
7. Козацька Старшина офіційно повідомляє осередки Товариства про термін проведення Ради, її порядок денний і норму представництва учасників від осередків.
8. Рада може бути скликана на вимогу щонайменше третини козаків.
9. Ухвала Ради з усіх питань приймається простою більшістю голосів присутніх учасників.
10. Ухвали Ради оформляються протоколом, що підписується Головним отаманом і писарем Ради.
11. Учасники Ради голосують особисто і користуються правом одного голосу.
12. Рада може приймати ухвали з питань діяльності Козацького товариства.

13. До компетенції Ради відноситься:

- обрання Головного отамана, писаря;

- затвердження порядку денного Ради;

- затвердження Статуту Козацького товариства, внесення до нього змін;

- затвердження зразків символіки Товариства, відзнак  та нагород;

- визначення основних напрямків діяльності Козацького товариства, його програм;

- обрання Козацької старшини, за необхідністю – дострокове переобрання;

- присвоєння звання «Козак року».

14. Головний отаман є вищою посадовою Козацького товариства.

Головний отаман:

- визначає термін, місце проведення та орієнтований порядок денний Ради Козацької Старшини;

- відповідає за її підготовку;

- скликає Раду Козацької Старшини;

- організовує та забезпечує виконання ухвал Козацької Старшини;

- координує роботу Козацької Старшини;

- в межах своїх повноважень видає накази та розпорядження, обов’язкові для виконання усіма козаками;

- діє від імені Козацького товариства;

- представляє Козацьке товариство;

- звітує перед Радою.

Вибори.

Загальні положення

1. Вибори до органів Козацького товариства є вільними,  рівними, прямими, здійснюються шляхом таємного голосування.
2. Право голосу мають учні школи, які навчаються у 5-11 класах.
3. Позбавляються права голосу учні, які стоять на внутрішкільному обліку.
4. Загально шкільний референдум призначається адміністрацією школи, Головним отаманом або Старшинською Радою за погодженням адміністрації.
5. Референдум не розглядає питань зміни розкладу уроків, їхньої тривалості, тематики та інших питань, які регламентовані чинним законодавством України.

Вибори до Старшинської Ради

1. Обов’язковою  умовою створення  Старшинської Ради (парламенту) є вибори представників на демократичній основі.
2. З кожного куреня (класу) голосуванням обираються представники до Старшинської Ради.
3. З кожного куреня у Старшинську Раду обирається один представник кожного класу.
4. Кандидати до Старшинської Ради пропонують свої програми, в яких висвітлюють основні проблеми,  над якими хотіли б працювати.
5. Для дотримання законності процедури виборів створюється Головна (шкільна) та курінні (класні) виборчі комісії на чолі з Головою.

Організація і порядок голосування

1.Голосування проводиться у спеціально відведеному приміщенні, де обладнуються кабіни або кімнати для таємного голосування, встановлюються виборчі скриньки.

2.Вхід у кабіни або кімнати для таємного голосування, вихід з них, шлях до виборчих скриньок повинні бути в полі зору членів виборчої комісії.

3.У день виборів перед початком голосування Голова виборчої комісії в присутності членів виборчої комісії та спостерігачів (класного керівника, заступника директора з виховної роботи, педагога-організатора) перевіряє виборчі скриньки, опечатує їх.

4.Кожен учень голосує особисто. Голосування за інших не допускається.

5.Після закінчення голосування виборча комісія в присутності наглядачів здійснює підрахунок голосів і складає протоколи, до яких заноситься:

- загальна кількість учнів, що взяли участь у виборах

- кількість бюлетенів

- кількість невикористаних бюлетенів кандидата

- кількість виборчих бюлетенів визнаних недійсними

6. Протоколи складаються у 3-х примірниках, підписуються Головою, членами виборчої комісії, спостерігачами.

7. Конфліктні ситуації, що виникли під час виборів представників у Старшинську Раду за заявою будь-якого учасника виборів розглядає шкільна виборча комісія.

Повноваження курінної (класної) виборчої комісії

1. Висуває та реєструє кандидатів до Старшинської Ради.

2. Основною формою роботи виборчих курінних комісій є відкриті засідання.

3. На засіданнях комісій ведеться протокол, який підписується Головою

4. Учні, які входять до складу виборчої комісії  не погоджуються з прийнятим рішенням, можуть висловити в письмовій формі окрему думку, яка є невід’ ємним  додатком до протоколу засідання.

5. Для реєстрації списку кандидатів у Старшинську Раду подаються:

- Заява про бажання балотуватися кандидатом

- Біографічні відомості кандидата

- Виборча програма кандидата у Старшинську Раду

6. Курінна виборча комісія протягом 3-х днів після надходження заяв на спеціальному засіданні розглядає та реєструє їх.

7. Кандидатами та їх довіреним особам дозволяється проводити агітацію за допомогою листівок, плакатів

        публічних промов, інших засобів, схвалених           

        виборчою комісією.

8. Забороняється використання анонімних агітаційних матеріалів або псевдонімом, неправдивих відомостей.
9. Порушення правил агітації кандидатами та їх довіреними особами припиняє їх повноваження, а також право участі у виборах за рішенням виборчої комісії.
10. Не допускається участь у передвиборній агітації посадових та службових осіб, у тому числі вчителів.
11. Агітація в день виборів в будь-якій формі забороняється.
12. Голосування проводиться в день виборів. Про час і місце голосування учні класу (куреня) сповіщаються не пізніше, ніж за 15 днів до дня виборів.
13. До бюлетеня голосування вносяться в алфавітному порядку всі зареєстровані кандидати. Праворуч на проти прізвища кожного кандидата розташовується порожній квадрат.
14. У виборчих бюлетенях після переліку прізвищ кандидатів може бути зазначено «не підтримкою жодного з кандидатів у Старшинську Раду».